Вегетативні розлади і адаптаційні поведінкові реакції при синдромі вегетативної дисфункції у дітей, які перехворіли на інфекцію COVID-19
Л.В. Квашніна, Т.Б. Ігнатова, І.М. Матвієнко, І.С. Майдан, О.М. Кравченко
ДУ “Інститут педіатрії, акушерства та гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України”, Київ
Мета – вивчити особливості вегетативного гомеостазу як одного з маркерів порушення адаптаційних механізмів організму та розвитку патології у дітей після перенесеної інфекції, що зумовлена SARS-CoV-2.
Матеріали і методи. Групу дослідження становили діти віком 7-14 років без хронічної патології, які мали легкий або помірний перебіг інфекції COVID-19 та лабораторне підтвердження перенесеного захворювання. Стан вегетативної нервової системи оцінювався за допомогою системи експрес-аналізу варіабельності ритму серця «Кардіо-спектр» за загальноприйнятою методикою з обчислюванням індексу напруження (індексу Баєвського), що відображає баланс симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи. Статистичну обробку одержаних даних проводили за допомогою прикладного пакету програм Statistica 10.0 for Windows методом варіаційної статистики.
Результати. Усі діти обох груп мали симптоми, характерні для клініки соматоформної вегетативної дисфункції. При аналізі показників вегетативного гомеостазу встановлено, що у 54,7% дітей, які перехворіли на COVID-19, була ваготонія, у 24% – симпатикотонія і у 21,3% – ейтонія. Це значно відрізняється від розподілу у групі порівняння. При цьому направленість показників вегетативної реактивності мала однакову тенденцію. При проведенні аналізу хвильової структури варіабельності ритму серця у дітей, які перехворіли на COVID-19, фіксується значне підвищення всіх складових спектра, що характеризує підвищення абсолютного рівня активності регуляторних систем. Враховуючи різну спрямованість вегетативних зсувів у дітей, які перехворіли на COVID-19, був запропонований комплексний метод корекції, який включав окрім медикаментозних препаратів раціональне харчування, нормалізацію фізичного та розумового навантаження, психотерапію, нівелювання факторів, які підтримують наявність хронічного стресу.
Висновки. Перенесена інфекція COVID-19 призводить до напруженості адаптаційних механізмів вегетативної регуляції зі зміщенням у бік значного напруження компенсаторних механізмів. Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації “Етичні принципи медичних досліджень за участю людини як об’єкта дослідження”. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Ключові слова: діти, вегетативний гомеостаз, COVID-19, соматоформна вегетативна дисфункція, варіабельність ритму серця.
Вступ
Дослідження, які були проведені в групі дітей, госпіталізованих внаслідок тяжкого перебігу інфекції SARS-CoV-2, визначили наявність тривалих клінічних симптомів, емоційних та поведінкових порушень, що можуть спостерігатися протягом кількох місяців [3]. До 15% дітей, незалежно від тяжкості перебігу захворювання, мали тривалі клінічні симптоми. Ця проблема потребує подальшого дослідження, особливо у дітей, які хворіли на COVID-19 в амбулаторних умовах і мали легкий або помірний перебіг захворювання.
Предметом вивчення в цьому дослідженні були особливості вегетативного гомеостазу і адаптаційних можливостей організму у дітей, які перехворіли на інфекцію COVID-19. Це зумовлено тим, що порушення вегетативної регуляції внутрішніх органів і систем поєднується з емоційними проявами різного ступеня вираженості. Частіше за все у дітей зустрічаються надсегментарні вегетативні розлади, які проявляються емоційно-вегетативними порушеннями. При цьому страждають неспецифічні інтегративні системи мозку, що входять в лімбіко-гіпоталамо-ретикулярний комплекс і забезпечують взаємодію спеціалізованих систем мозку (моторних, сенсорних, вегетативних) в організації доцільної адаптивної діяльності. Тому основною ознакою надсегментарних вегетативних порушень є зниження можливостей адаптації до різних стресових факторів зовнішнього середовища. Одним із таких факторів у цьому дослідженні був епізод перенесеної інфекції COVID-19.
Світові дослідження, проведені в когортах дорослих, які перехворіли на COVID-19, свідчать про те, що у таких пацієнтів виявляють превалювання парасимпатичної компоненти автономного регулювання серцевого ритму. Тобто у пацієнтів після COVID-19 спостерігається підвищена парасимпатична активність [11]. Aragon-Benedí et al. у своєму дослідженні також підтвердили цю закономірність: пригнічення симпатичної та активація парасимпатичної гілок автономної регуляції є компенсаторним протизапальним механізмом на пряме ураження вірусом, цитокіновий шторм та імуно-опосередковану дисрегуляцію автономної нервової системи у пацієнтів з COVID-19 [1].
Саме тому своєчасна діагностика та вивчення особливостей регуляції ритму серця належать до ефективних неінвазійних методів виявлення порушень стану здоров’я в когорті дітей, що перехворіли на COVID-19, і обґрунтовують необхідність організації своєчасних втручань для запобігання розвитку будь-якої хронічної патології.
Збільшується кількість наукових праць, в яких автори доводять узгоджену думку про формування у перехворілих на COVID-19 дітей̆ післяінфекційного запального синдрому, патологія та віддалені наслідки якого ще широко не вивчені [8, 10].
Актуальність вивчення порушень вегетативного гомеостазу в дитячому віці визначається їх широкою розповсюдженістю. Результати досліджень, які були проведені раніше [16], скарги емоційно-вегетативної природи пред’являли 52% дітей шкільного віку. При об’єктивному обстеженні ознаки синдрому вегетативної дисфункції були виявлені у 29,1% дітей.
В останні роки, за даними, які були отримані раніше в ДУ “ІПАГ ім. акад. О.М. Лук’янової НАМНУ” [16], існує виражений дисбаланс вегетативного гомеостазу у дітей з переважанням парасимпатичної ланки вегетативної нервової системи (майже у 80% дітей визначається ваготонія) в поєднанні зі змінами вегетативної реактивності (гіперсимпатикотонія та асимпатикотонія), що свідчить про порушення та напруження компенсаторних механізмів (нейрогуморальна регуляція серця та співвідношення між симпатичним та парасимпатичним відділами вегетативної нервової системи (ВНС)). Зниження адаптаційних можливостей організму в комбінації з післяінфекційним запальним синдромом може призвести до значного зростання формування патології у дітей.
Мета дослідження:
вивчити особливості вегетативного гомеостазу як одного з маркерів порушення адаптаційних механізмів організму та розвитку патології у дітей після перенесеної інфекції, що зумовлена SARS-CoV-2.
Тип дослідження:
обсерваційне дослідження.
Критерії включення
У дослідження залучались діти віком 7-14 років без вродженої, спадкової та хронічної патології в період загострення, які мали легкий або помірний перебіг інфекції COVID-19, лабораторне підтвердження перенесеного захворювання (позитивний ПЛР-тест або позитивні IgG/IgM через 3-6 місяців після перенесеної інфекції, зумовленої вірусом SARS-Cov-2) та спостерігались в амбулаторних умовах. Групу порівняння становили діти віком 7-14 років, які не хворіли на COVID-19. Окремими критеріями включення були прояви емоційно-вегетативних розладів різного ступеня вираженості в обох обстежених групах.
Матеріали та методи дослідження
Дослідження проведені під час амбулаторного спостереження 75 дітей віком 7-14 років, що перехворіли на COVID-19 (основна група), та в групі порівняння із 20 дітей, які не хворіли на COVID-19.
Аналіз варіабельності ритму серця (ВРС) проводився всім обстежуваним у положенні лежачи і в умовах активної ортостатичної проби (АОП) відповідно до «Рекомендацій робочої групи Європейського кардіологічного товариства та Північноамериканського товариства стимуляції та електрофізіології» (1996) на апараті ВНС-спектр. Дослідження проводилося не раніше ніж через 1,5 години після їди з обов’язковим скасуванням фізіопроцедур та медикаментозного лікування, з урахуванням термінів виведення препаратів з організму, після 5-10-хвилинного відпочинку. Вегетативний статус вивчали з аналізу ВРС за 5-хвилинними записами кардіоінтервалограми (КІГ) у стані розслабленого неспання в положенні лежачи після 15 хвилин адаптації та при проведенні ортостатичної проби. Враховувалися лише стаціонарні ділянки ритмограм, тобто до аналізу допускалися записи після усунення всіх можливих артефактів та за наявності у пацієнта синусового ритму. Досліджувалися спектральні характеристики серцевого ритму, які дають змогу виділити періодичні складові у коливаннях серцевого ритму та оцінити кількісно їхній внесок у загальну динаміку ритму. Спектри змінності інтервалів R-R були отримані за допомогою перетворення Фур’є. При проведенні спектрального аналізу оцінювалися такі характеристики:
- HF «high frequency» – високочастотні коливання, що свідчать про активність парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи;
- LF “low frequency” – низькочастотні коливання, що відображають активність симпатичного відділу вегетативної нервової системи;
- VLF «very low frequency» – дуже низькочастотні коливання, що є частиною спектра нейрогуморальної регуляції, до складу якої входить комплекс різних факторів, що впливають на серцевий ритм (церебральні ерготропні, гуморально-метаболічні впливи та ін.);
- LF/HF – показник, що відображає баланс симпатичних та парасимпатичних впливів, виміряних у нормалізованих одиницях.
Усі вище зазначені параметри фіксувалися як у спокої, так і при активній ортостатичній пробі.
Для визначення особливостей змін балансу ВНС у школярів 7-14 років були вивчені параметри варіабельності серцевого ритму окремо для осіб з різним типом вегетативної регуляції. Діти були розподілені на три групи з превалюванням парасимпатичної та симпатичної регуляції і збалансованого (ерготропного) типу. Виділення в окремі групи здійснювалось за допомогою кластерного аналізу таких показників СР, як M – середнє значення кардіоінтервалу, Х – варіаційний розмах довжини, АМо – кількість кардіоінтервалів, які найчастіше зустрічаються. В результаті дослідження визначені періодичні зміни параметрів, які з більшою вірогідністю пов’язані з нерівномірністю у дозріванні регуляторних механізмів дітей різного віку.
Усім дітям проводилось вивчення добових показників артеріального тиску (ДАТ) за допомогою апарату ВАТ 41 з програмним забезпеченням «Аріадна» з обчислюванням основних параметрів: середніх значень артеріального тиску (АТ) за день, ніч, добу, включно з середніми показниками систолічного, діастолічного і середнього АТ за той же період часу. Окрім цього, проводився розрахунок індексу часу (ІЧ) та коефіцієнту варіабельності АТ і оцінка добового індексу (ДІ) для визначення добового профілю АТ.
На основі проведеної оцінки ДАТ визначалися діти, у яких цифри середнього систолічного та діастолічного АТ знаходились на верхній межі норми (90-95 перцентиль, так званий “нормальний високий тиск”), яким у подальшому рекомендується проводити більш поглиблене дослідження: оцінка функції ендотелію, ліпідного спектру крові та стану окислювального гомеостазу.
Незважаючи на наявність значної кількості медикаментозних препаратів, якими можна користуватися в педіатричній практиці при лікуванні цієї патології, проблема корекції проявів синдрому вегетативної дисфункції (СВД) залишається до сьогоднішнього дня актуальною, оскільки наявний арсенал засобів, які використовуються, не вирішує в повному обсязі цю проблему.
Для корекції виявлених порушень діти з СВД обох груп отримували медикаментозний комплекс: а)”Кратал для дітей”, розроблений ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», по 1 таблетці тричі на добу за 20 хвилин до прийому їжі, б) “Квертин” по 40 мг двічі на день за 30 хвилин до прийому їжі, в) «Смарт омега для дітей» у дозах, що відповідають віковим категоріям; дітям від 6 до 7 років по 1 таблетці, від 7 до 9 років по 2 таблетки 1 раз на добу після прийому їжі. Медикаментозна корекція поєднувалась з раціональним харчуванням, нормалізацією фізичного та розумового навантаження, психотерапією, нівелюванням деяких факторів, які підтримують наявність хронічного стресу.
Курс лікування становив 2 місяці для дітей групи порівняння і 3 місяці – для дітей основної групи. Оцінка ефективності проводилась на початку та наприкінці лікування.
Вибір комплексу препаратів пов’язаний з їхніми фармакологічними властивостями. Одна таблетка “Краталу для дітей” містить: 21,5 мг густого екстракту плодів глоду, 43,5 мг густого екстракту кропиви собачої та 433,5 мг таурину.
Під час експериментальних і клінічних досліджень встановлено помірну виражену кардіотонічну дію, антіангінальний, антіагрегантний, седативний ефект препарату. Саме цей комплекс біологічно активних речовин у складі препарату сприяє синергізму терапевтичної дії окремих його компонентів, що зумовлює широкі можливості для використання препарату “Кратал для дітей” і дає можливість віднести його до групи цитопротекторів, які активно впливають на порушені процеси обміну речовин в організмі, що спостерігаються у пацієнтів, які перехворіли на вірусні інфекції, насамперед на COVID-19 [7, 2].
Іншим патогенетичним напрямком лікування СВД у дітей після перенесеного COVID-19 і його ускладнень є корекція наслідків пошкоджувальної дії оксидантного стресу. Механізми такої корекції різноманітні: стимуляція енергоутворення, протиоксидантна, протирадикальна активність тощо. Значну протиоксидантну активність мають вітаміни групи біофлавоноїдів, які широко розповсюджені у рослинному світі. Флавоноїди не токсичні, є синергістами аскорбінової кислоти, що сприяє їхній біологічній активності. Найбільш активний протиоксидант серед них – пентаоксифлавон кверцетин, який широко застосовується у медичній практиці. Кверцетин – аглікон рутину, який отримують із софори японської. Крім Р-вітамінних властивостей, кверцетин захищає мембрани, капіляри та тканини від деструкції. Протиоксидантна дія кверцетину полягає у здатності нейтралізувати радикали ОНˉ та О2ˉ, які утворюються внаслідок перекисного окислення біошару ліпідів клітинних мембран. Крім того, кверцетин здатний активувати ензими системи власного протиоксидантного захисту організму [15, 13, 6].
Блокуючи активовану ліпополісахаридами продукцію ендотелієм адгезивних молекул, кверцетин запобігає ретракції ендотелію та набряку інтими, що не дає змоги розширюватись міжендотеліальним щілинам. Тобто відбувається інгібірування локальних судинних механізмів атерогенезу, що дозволяє використовувати препарат як профілактичний засіб. Вазодилятаційні властивості кверцетину зумовлені не лише прямою дією на утворення NO ендотеліоцитами, а й інактивацією аденозиндезамінази, що запобігає вазоконстрикції. Велике значення також має протиоксидантна активність кверцетину відносно синглетного кисню та захисту від окислення аскорбінової кислоти [15, 13, 6].
До складу комплексу третьою складовою входить препарат «Смарт омега для дітей» (риб’ячий жир – 285 мг, який містить омега-3 ПНЖК (ейкозапентаєнова 18% (51,3 мг) і докозагексаєнова 12,0% (34,2 мг), вітамін А – 500 МЕ, вітамін – С – 3,8 мг, вітамін D3 – 120 МЕ). Основна функція омега-3 поліненасичених жирних кислот (ПНЖК) при дисліпідемії: зниження синтезу тригліцеридів та їхнього транспортного білка аполіпопротеїну В за рахунок посилення екскреції загального холестерину і ліпопротеїдів дуже низької щільності у печінці; синтез фосфоліпідів мембран клітин, які мають мембраностабілізувальну дію; дія на ендотелій судин, яка проявляється у зниженні жорсткості судинної стінки; антиаритмогенна дія, зумовлена впливом на мембранні насоси: завдяки нормалізації транспорту іонів Са2+ і Мg2+ відбувається стабілізація електричного потенціалу мембрани кардіоміоцитів, що сприяє зменшенню чутливості клітин до аритмогенних факторів [9, 12]. Сучасні дослідження свідчать також, що омега-3 суттєво впливає на цитокінову регуляцію запалення, пригнічує запальний процес і зменшує негативні ефекти його гострої активної фази [4, 5]. Достатній вміст омега-3 у повсякденному харчуванні зменшує клінічну симптоматику гострого та хронічного вірусного запального процесу (що зумовлений високими концентраціями ендогенних або екзогенних інтерферонів), а саме депресію, підвищену втомлюваність, роздратованість, слабкість, млявість [14].
Статистичний аналіз результатів дослідження проводився за допомогою Statistica 10.0 for Windows із застосуванням параметричного та непараметричного методів (критерії Стьюдента, Манна-Уітні). Як пороговий рівень статистичної значущості було прийнято значення р=0,05.
Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації “Етичні принципи медичних досліджень за участю людини як об’єкта дослідження”. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом Інституту. Усі дослідження у хворих проведено за згодою дітей та/або їхніх батьків.
Результати досліджень і їх обговорення
Усі діти обох груп мали симптоми, характерні для клініки соматоформної вегетативної дисфункції. Після проведеного комплексного лікування було встановлено стійку позитивну динаміку (табл.1). Треба зауважити, що прояви СВД у 46% обстежених дітей основної групи спостерігалися і до інфікування COVID-19. Дослідження проводились через 2-3 місяці після перенесеної хвороби.
Таблиця 1 – Динаміка клінічних симптомів у дітей з синдромом вегетативної дисфункції у процесі лікування, %
| Скарги | Основна група | Основна група | Група порівняння | Група порівняння |
|---|---|---|---|---|
| До лікування | Після лікування | До лікування | Після лікування | |
| Головний біль | 74,2 | 41,3 | 85,7 | 18,3 |
| Запаморочення | 32,3 | 12,7 | 30,7 | 2,2 |
| Порушення сну | 64,8 | 24,1 | 57,1 | 24,5 |
| Відчуття серцебиття та біль у ділянці серця | 51,0 | 30,6 | 25,4 | 14,3 |
| Зниження працездатності, підвищена втомлюваність | 62,4 | 41,5 | 54,2 | 38,7 |
| Дратівливість, емоційна лабільність | 79,4 | 48,1 | 55,5 | 26,7 |
| Метеочутливість | 54,2 | 10,9 | 46,9 | 6,1 |
| Непереносимість задушливих приміщень, ядуха, гіпервентиляційний синдром | 65,3 | 30,1 | 28,8 | 12,4 |
| Лабільність АТ | 19,2 | 14,2 | 2,2 | 1,0 |
| Порушення моторики ШКТ | 37,5 | 17,2 | 24,2 | 10,2 |
| Порушення терморегуляції: підвищення або зниження (<36°C) температури | 36,8 | 6,5 | 8,6 | - |
За даними добового моніторування АТ при оцінці середніх показників АТ серед обстежених дітей основної групи у 4,2% дітей виявили підвищення систолічного та діастолічного АТ та у 15% дітей – ізольоване підвищення систолічного АТ при нормальних середніх значеннях діастолічного. Дітям з такими показниками артеріального тиску в подальшому проводилось більш поглиблене вивчення причин цього стану.
Після проведеного курсу лікування зафіксована позитивна динаміка клінічних симптомів в обох групах спостереження (табл.1): зменшились прояви нейроваскулярного синдрому (головний біль, запаморочення), знизились прояви кардіального синдрому (відчуття серцебиття, кардіалгії), регресували прояви дезадаптації (нормалізувався сон, значно зменшились прояви метеочутливості, дратівливості, емоційної лабільності, втомлюваності) і абдомінального синдрому (біль у животі, метеоризм).
При аналізі показників вегетативного гомеостазу встановлено, що у 54,7% дітей, які перехворіли на COVID-19, є ваготонія, у 24% – симпатикотонія і у 21,3% – ейтонія. Це значно відрізняється від розподілу у групі порівняння (80,6%, 8%, 11,4% відповідно). При цьому спрямування показників вегетативної реактивності мало однакову тенденцію: у 47,1% дітей основної групи превалювала гіперсимпатикотонічна реактивність, у 34,2% – асимпатикотонічна реактивність, у той час, як симпатикотонічна реактивність була тільки у 18,6% дітей (в групі порівняння 46,5%; 38,9% та 14,6% відповідно). Така різноспрямованість вегетативного гомеостазу потребує використання препаратів комплексної дії для більш ефективного лікування, чим і був зумовлений запропонований комплекс корекції.
Аналіз показників вегетативного гомеостазу довів необхідність проведення курсу корекції не менше 3 місяців для дітей основної групи (більш повільний регрес показників) і 2 місяців для дітей групи порівняння, що підтверджується динамікою вихідного вегетативного тонусу (ВВТ). Так, після курсу лікування розподіл дітей в основній групі за ВВТ становив 52,6% – ваготонія, 23,4% – симпатикотонія і 34,0% – ейтонія. У групі порівняння відповідно 50,1%, 15,5% та 30,4%.
При проведенні аналізу хвильової структури ВРС (табл.2) у дітей, які перехворіли на COVID-19, зафіксовано значне підвищення всіх складових спектра, що характеризує підвищення абсолютного рівня активності регуляторних систем. Зокрема, було значне превалювання дуже низькочастотних хвиль (VLF) у дітей з ваготонією відносно групи порівняння (7785,92 мс2 проти 3654,03 мс2).
Таблиця 2 – Показники хвильової структури ВРС з урахування типу вихідного вегетативного тонусу
| Показник | Ваготонія | Ейтонія | Симпатикотонія | |||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Основна група | Група порівняння | Основна група | Група порівняння | Основна група | Група порівняння | |
| Індекс Баєвського | 24,84±2,69 | 23,13±2,24 | 82,36±7,36 | (57,60±4,02)* | 253,63±31,53 | 410,50±113,50 |
| Амплітуда моди, % | 18,14±1,64 | 17,00±0,97 | 29,00±3,35 | (59,00±3,50)* | 41,17±2,24 | 55,00±15,00 |
| VLF, мс2 | 7785,92±328,70 | (3654,03±525,8)* | 1439,23±164,81 | (676,20±156,98)* | 1332,21±190,63 | (347,50±19,50)* |
| LF, мс2 | 8509,57±169,77 | (6840,27±267,16)* | 1075,32±136,86 | (1705,00±237,98)* | 608,53±93,10 | (219,00±91,00)* |
| HF, мс2 | 16195,52±818,58 | 14048,07±480,42 | 1801,60±171,83 | (3351,20±956,06)* | 453,03±73,21 | 241,00±90,00 |
| LF/HF | 1,70±0,05 | (0,51±0,04)* | 0,83±0,07 | 0,67±0,03 | 1,46±0,23 | 1,12±0,02 |
Примітка: * – різниця достовірна (р<0,05) порівняно з показниками основної групи та групи порівняння
Таблиця 3 – Динаміка показників хвильової структури ВРС дітей основної групи до та після корекції
| Показник | Ваготонія | Ейтонія | Симпатикотонія | |||
|---|---|---|---|---|---|---|
| До лікування | Після лікування | До лікування | Після лікування | До лікування | Після лікування | |
| Індекс Баєвського | 24,84±2,69 | (46,87±8,05)* | 82,36±7,36 | (133,07±18,11)* | 253,63±31,53 | 211,93±31,68 |
| Амплітуда моди, % | 18,14±1,64 | 22,10±7,50 | 29,00±3,35 | 23,60±2,74 | 41,17±2,24 | 39,50±4,05 |
| VLF, мс2 | 7785,92±328,70 | (6387,90±179,62)* | 1439,23±164,81 | (4730,04±358,62)* | 1332,21±190,63 | (708,45±134,16)* |
| LF, мс2 | 8509,57±169,77 | 7718,29±453,56 | 1075,32±136,86 | (3022,45±175,31)* | 608,53±93,10 | 747,25±104,79 |
| HF, мс2 | 16195,52±818,58 | (13124,43±444,87)* | 1801,60±171,83 | (3200,85±483,45)* | 453,03±73,21 | (819,48±103,56)* |
| LF/HF | 1,70±0,05 | 1,57±0,26 | 0,83±0,07 | (4,02±0,90)* | 1,46±0,23 | (3,57±1,70)* |
Примітка: * – різниця достовірна (р<0,05) порівняно з показниками до та після лікування.
Таблиця 4 – Динаміка показників хвильової структури ВРС дітей групи порівняння до та після корекції.
| Показник | Ваготонія | Ейтонія | Симпатикотонія | |||
|---|---|---|---|---|---|---|
| До лікування | Після лікування | До лікування | Після лікування | До лікування | Після лікування | |
| Індекс Баєвського | 23,13±2,24 | (45,00±4,00)* | 57,60±4,02 | (73,33±7,13)* | 410,50±73,50 | (268,80±66,29)* |
| Амплітуда моди, % | 17,00±0,97 | 22,00±1,00 | 59,00±3,50 | (26,67±2,91)* | 55,00±5,00 | 45,00±6,04 |
| VLF, мс2 | 3654,03±525,8 | (1161,50±247,50)* | 676,20±156,98 | (1059,33±132,29)* | 347,50±19,50 | 351,80±80,88 |
| LF, мс2 | 6840,27±267,16 | (2265,50±109,50)* | 1705,00±337,98 | 2351,00±309,26 | 219,00±41,00 | (339,40±30,45)* |
| HF, мс2 | 14048,07±480,42 | (3042,50±691,50)* | 3351,20±356,06 | 2945,67±289,14 | 241,00±40,00 | (385,80±32,78)* |
| LF/HF | 0,51±0,04 | 1,05±0,55 | 0,67±0,03 | 0,75±0,04 | 1,12±0,02 | (0,81±0,01)* |
Примітка: * – різниця достовірна (р<0,05) порівняно з показниками до та після лікування.
Збільшення кількості дітей з симпатикотонією у ВВТ (24% проти 8%) в групі, які перехворіли на COVID-19, здебільшого пов’язане із підвищенням напруження систем регуляції організму у відповідь на інфекційний фактор полісистемної дії (табл.2). Показники, які визначають варіабельність результатів, розташовуються в VLF-діапазоні, де коливання показника пов’язані з впливом гуморальних факторів, якими можуть бути гуморальні катехоламіни, ренін-ангіотензивна система та нейросимпатичні впливи (Баєвський, 2002).
Така сама тенденція є в групі дітей з ейтонією (1439,23 мс2 та 676,20 мс2) і симпатикотонією (1332,21 мс2 та 347,5 мс2). Тобто у дітей, які перехворіли на COVID-19, значно підвищена потужність повільних хвиль VLF, що свідчить про підвищення у них середнього рівня активності симпатичного ланцюга вегетативної регуляції, переважно надсегментарних відділів і ступеня активації церебральних ерготропних систем.
Аналогічна тенденція спостерігається і для інших складових (табл.2). Абсолютні значення потужності LF- і HF-компонентів також були значно вищими в основній групі. Аналіз показників усіх хвиль (VLF, LF, HF) показав превалювання активності симпато-адреналової системи у дітей, які перехворіли на COVID-19 і знаходяться у стані вираженого напруження регуляторних систем та адаптаційних можливостей організму. Окрім того, аналіз співвідношення середніх значень низькочастотного і високочастотного компоненту ВРС у перехворілих дітей, незалежно від вихідного вегетативного тонусу, виявив підвищення відносної активності підкоркового симпатичного нервового центру (табл.2), що свідчить про більш високу реактивність симпатичного відділу ВНС при співставленні з групою порівняння.
Аналіз показників хвильової структури після курсу корекції (табл.3, 4) продемонстрував ефективність запропонованої схеми: “Кратал для дітей”, розроблений ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ», по 1 таблетці тричі на добу за 20 хвилин до прийому їжі; “Квертин” по 40 мг двічі на день за 30 хвилин до прийому їжі; «Смарт омега для дітей» у дозах, що відповідають віковим категоріям: дітям від 6 до 7 років по 1 таблетці, від 7 до 9 років по 2 таблетки 1 раз на добу після прийому їжі. Медикаментозна корекція поєднувалась з раціональним харчуванням, нормалізацією фізичного та розумового навантаження, психотерапією, нівелюванням деяких факторів, які підтримують наявність хронічного стресу.
Ці рекомендації можна застосовувати при різних варіантах СВД і з різною тривалістю курсів (для дітей, які перехворіли на COVID-19, – 3 місяці, для дітей тільки з СВД – 2 місяці). Залежно від динаміки клінічної симптоматики та показників вегетативного гомеостазу запропонований курс корекції або його окремі складові можуть повторюватися.
Необхідно зазначити, що серед досліджених дітей як основної групи, так і групи порівняння виявлені різноспрямовані вегетативні зсуви, які посилюються при збільшенні будь-якого навантаження та дезадаптації, особливо у дітей, які перехворіли на COVID-19. При порівнянні показників хвильової структури ВРС зафіксована поява і достовірне збільшення питомої ваги гіперергічних впливів симпатотонічного ланцюга, що може свідчити про неадекватні стрес-реакції, порушення співвідношення активності систем, які реалізують або лімітують стрес, з розвитком дистресу і ефектів пошкодження від загального адаптаційного синдрому, що може призводити до серйозних порушень у всьому організмі.
Висновки
Проведений аналіз показників ВРС виявив у дітей, які перехворіли на COVID-19, мобілізацію функціональних резервів організму (вищих вегетативних центрів гіпоталамо-гіпофізарного рівня, активацію центрів енергометаболічного обміну при помірній активності механізмів саморегуляції парасимпатичного відділу ВНС і активації симпатичного судинного центру). Превалювання спектра VLF свідчить про більш суттєве зниження парасимпатичних і барарефлекторних впливів на серцево-судинну систему і підвищення центральної регуляції. Необхідно підкреслити, що ВРС є останнім ланцюгом не тільки нервової, але й гуморальної регуляції. Тому, вивчаючи закономірності ВРС у дітей, перехворілих на COVID-19, можна оцінити стан систем організму в цілому.
Результати проведеного дослідження продемонстрували ефективність запропонованої схеми корекції: медикаментозного комплексу (“Кратал для дітей”, «Смарт омега для дітей» та “Квертин”) в поєднанні з раціональним харчуванням, нормалізацією фізичного та розумового навантаження, психотерапії, нівелювання деяких факторів, які підтримують наявність хронічного стресу. Ця схема має позитивний вплив на стан ВНС і адаптаційні можливості організму дітей, які перехворіли на COVID-19. Однак тривалість лікування 2 місяці визначена як недостатня для цієї групи дітей, що обґрунтовує обов’язкові повторення курсу з урахуванням динаміки даних клінічного та інструментального обстеження.
Запропонована схема корекції сприяє стабілізації вегетативного балансу при будь-якому типі вегетативної дисфункції (симпатикотонічна, парасимпатикотонічна), нормалізації вегетативного забезпечення регуляторних функцій організму і підвищенню адаптаційного потенціалу. Цей комплекс корекції може бути рекомендований дітям різних вікових груп у періоди фізичних та психічних навантажень, а також після перенесення інфекційних хвороб.
Отримані дані обґрунтовують необхідність подальших досліджень для розробки алгоритму супроводу дітей, які перехворіли на COVID-19, метою якого є своєчасне виявлення та корекція різноманітних порушень, що дасть змогу запобігти можливому їх прогресуванню і зберегти здоров’я.
Список літератури
- Aragon-Benedí C, Oliver-Forni es P, Galluccio F, et al. Is the heart rate variability monitoring using the analgesia nociception index a predictor of illness severity and mortality in critically ill patients with COVID-19? A pilot study. PLoS One. 2021;16 (3 March). https://doi.org/10.1371/journal.pone.0249128
- Chekman IS., Guschina LN., Gushchin NV., Korenkova SG. (2002). Clinical efficiency of the drug Kratal in the ambulatory treatment of patients with neurocirculatory dystonia. Ukrainian Medical Magazine. 4: 127-130. [Чекман И.С., Гущина Л.Н., Гущин Н.В., Коренкова С.Г. Клиническая эффективность препарата Кратал при амбулаторном лечении больных с нейроциркуляторной дистонией. Український медичний часопис.2002; 4: 127-130].
- Davies P, Evans C, Kanthimathinathan HK, et al. Intensive care admissions of children with paediatric inflammatory multisystem syndrome temporally associated with SARS- CoV-2 (PIMS-TS) in the UK: a multicentre observational study. Lancet Child Adolesc Health. 2020;4(9):669–677. DOI: 10.1016/S2352-4642(20)30215-7.
- Docosahexanoic acid antagonizes TNF-induced necroptosis by attenuating oxidative stress, ceramide production, lysosomal dysfunction, and autophagic features / F.J. Pacheco, F.G. Almaguel, W. Evans [et al.] // Inflamm. Res. — 2014. — Vol. 63 (10). — P. 859–871.
- Effect of marine-derived n-3 polyunsaturated fatty acids on C-reactive protein, interleukin 6 and tumor necrosis factor : a meta-analysis / K. Li, T. Huang, J. Zheng [et al.] // PLoS One. — 2014. — Vol. 9 (2). — P. e88103.
- Gorbenko NI., Ivanova OV., Borikov AYu. (2016). Oxidative stress as a pathophysiological mechanism in the development of diabetic macroangiopathies and prospects for its correction with the help of flavonoids. Problems of endocrine pathology. 3: 91-99. [Горбенко Н.И., Иванова О.В., Бориков А.Ю. Оксидативный стресс как патофизиологический механизм в развитии диабетических макроангиопатий и перспективы его коррекции с помощью флавоноидов. Проблеми ендокринної патології. 2016; 3: 91-99.]
- Gorchakova NA. (2001). Kratal – a new domestic product with a cardio protective action. Weekly Pharmacy. 293 [Горчакова Н.А. Кратал – новый препарат отечественного производства с кардиопротекторным действием. Еженедельник Аптека.2001; 293]
- Gorodkova YV, Kurochkin MY, Davidova AG, Podlianova OI. Klinichni proiavy urazennia serdcevo-sudynnoyi systemy u ditei yak naslidok perenesennoy koronovirusnoy hvorobi (COVID-19) (klinichniy vipadok). Zaporizkiy medichniy Zurnal. 2022; No 3(132): 375-380 [Городкова ЮВ., Курочкін МЮ., Давидова АГ., Подліанова ОІ. Клінічні прояви ураження серцево-судинної системи у дітей як наслідок перенесеної коронавірусної хвороби (COVID-19) (клінічний випадок). Запорізький медичний журнал. 2022; No 3(132): 375-380
- Govorin AV., Filev AP. (2012). Omega-3 polyunsaturated fatty acids in the treatment of patients with cardiovascular diseases. Rational Pharmacotherapy in Cardiology. 8 (1): 95-102. [Говорин АВ., Филев АП. Омега-3 полиненасыщенные жирные кислоты в лечении больных с сердечно-сосудистыми заболеваниями. Рациональная Фармакотерапия в Кардиологии. , 8 (1): 95-102].
- Holboev SB., Yusupov SA, Yuldashova NE. Rezultaty sposteregennia za osobamy, yaki perenesli COVID-19, na pervinniy lanci ohorony zdorovia. Infekciyni hvorobi. 2021; 1(103):18-22 [Холбоєв СБ, Юсупов ША., Юлдашова НЕ. Результати спостереження за особами, які перенесли COVID-19, на первинній ланці охорони здоров’я. Інфекційні хвороби. 2021; 1(103): 18-22].
- Kaliyaperumal D, Rk K, Alagesan M, Ramalingam S. Characterization of cardiac autonomic function in COVID-19 using heart rate variability: a hospital based preliminary observational study. J Basic Clin Physiol Pharmacol. 2021;32(3):247–253. https://doi.org/10.1515/jbcpp-2020-0378. Accessed August 12, 2021
- Karpov Yu A. (2014). œ-3-polyunsaturated fatty acids: application today and prospects for use in clinical practice. Atmosphere. Cardiology new. 2: 43-45 [Карпов Ю.А. œ-3-полиненасыщенные жирные кислоты: применение сегодня и перспективы использования в клинической практике. Атмосфера. Новости кардиологии. 2014; 2: 43-45].
- Maksyutina NP., Moybenko AA., Mohort NA. et al. (2012). Bioflavonoids as organ protectors. Quercetin. Corvitin. Kvertin. K.: Scientific thought. 274 p. [Максютина НП., Мойбенко АА., Мохорт НА. и др. Биофлавоноиды как органопротекторы. Кверцетин. Корвитин. Квертин . К.: Наукова думка, 2012. 274 с.]
- Omega-3 Fatty acids in the prevention of interferon-alpha-induced depression: results from a randomized, controlled trial / K.P. Su, H.C. Lai, H.T. Yang [et al.] // Biol. Psychiatry. — 2014. — Vol. 76 (7). — P. 559–566.
- Ross JA, Kasum CM. (2002). Dietary flavo- noids: bioavailability, metabolic effects, and safety. Annu Rev Nutr. 22:19-34.
- Zvit pro NDR Instytutu pediatrii, akusherstva i hinekolohii NAMN Ukrainy. (2019). 1; 1-57. [Звіт про НДР Інституту педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України. (2019). 1; 1-57].
Відомості про авторів
Квашніна Людмила Вікторівна – доктор медичних наук, професор, завідувачка науково-практичною групою стрес-асоційованих розладів та преморбідних станів у дітей, ДУ ”Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О. М. Лук’янової НАМН України”. Адреса: 04050, м. Київ, вул. Платона Майбороди 8; тел. +380505451752 ORCID: 0000-0001-7826-4880. [email protected]
Ігнатова Тетяна Борисівна – кандидат медичних наук, старший науковий співробітник науково-практичною групою стрес-асоційованих розладів та преморбідних станів у дітей, ДУ ”Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О. М. Лук’янової НАМН України”. Адреса: 04050, м. Київ, вул. Платона Майбороди 8; тел. +380503318777. ORCID: 0000-0002-1052-0275. [email protected]
Матвієнко Ірина Миколаївна – кандидат медичних наук, старший науковий співробітник науково-практичною групою стрес-асоційованих розладів та преморбідних станів у дітей, ДУ ”Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О. М. Лук’янової НАМН України”, Адреса: 04050, м. Київ, вул. Платона Майбороди 8; тел. +380503839454 ORCID: 0000-0002-0031-9957. [email protected]
Майдан Ірина Сергіївна – кандидат медичних наук, молодший науковий співробітник науково-практичною групою стрес-асоційованих розладів та преморбідних станів у дітей, ДУ ”Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О. М. Лук’янової НАМН України”. Адреса: 04050, м. Київ, вул. Платона Майбороди 8; тел. +380963777735. [email protected]
Кравченко Олена Миколаївна – лаборант І категорії науково-практичною групою стрес-асоційованих розладів та преморбідних станів у дітей, ДУ ”Інститут педіатрії, акушерства і гінекології ім. акад. О. М. Лук’янової НАМН України”. Адреса: 04050, м. Київ, вул. Платона Майбороди 8; тел. +380679352242. [email protected]
