Опыт применения капсул Смарт Омега для детей с целью улучшения когнитивных функций

Поделиться в facebook
Поделиться в twitter
Поделиться в telegram
Поделиться в email

Ю.В. Марушко, д.м.н., професор, завідувач кафедри,

Ю.Ю. Остапенко, кафедра педіатрії № 3 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, м. Київ

Сучасна система навчання у школі потребує відповіді на низку питань, які виникають у педагогів, лікарів, батьків. Навчальні навантаження, перебування в дитячому колективі та інші стресові фактори, пов’язані зі шкільним життям, призводять до розвитку різноманітних захворювань. Перший рік навчання у школі є надзвичайно важким для дитини, оскільки відбувається різка зміна практично всіх складових її життя: зростає розумова, соціальна, фізична активність, змінюється поведінка, раціон. Саме у цей період відбувається адаптація дитини до систематичного навчання або ж спостерігається дезадаптація, що призводить до численних функціональних порушень, розвитку хронічних захворювань, поганої успішності. Крім того, порушення шкільної адаптації може спричинити відхилення у формуванні нормальних процесів соціалізації дитини, розвиток неврозів, психосоматичної патології, погіршення засвоєння шкільної програми (М.С. Яцула, С.Л. Няньковський, 2008).

Результати наукових досліджень показують, що сучасна навчальна діяльність здебільшого залишається неадаптованою до особливостей розвитку і стану здоров’я дітей і не враховує ті фізіологічні процеси, які відбуваються у школярів початкових класів. Це, у свою чергу, негативно впливає на стан їх здоров’я та здатність до ефективного навчання (С. Максименко та співавт., 2003).

Варто зазначити, що саме в перший рік навчання відбувається адаптація дитини, що супроводжується напруженістю всіх функціональних систем її організму.

У цей період найбільш яскравими ознаками утрудненої адаптації є зниження працездатності, втома, рухове збудження або загальмованість, скарги на головний біль, поганий сон, зниження апетиту (В.И. Макарова и соавт., 2000).

Від благополуччя адаптаційного періоду на початку навчання значною мірою залежить успішність подальшої діяльності дитини. Адже виникнення шкільної дезадаптації призводить до зниження успішності, деформації міжособових стосунків, розвитку невротичних станів. Крім того, несприятливий перебіг адаптації призводить до зниження функціональних резервів організму і пере напруження регуляторних систем, що супроводжується ризиком виникнення соматичних захворювань.

Хронічні захворювання, неадекватне навантаження можуть спричинювати порушення адаптації до навчального процесу, розвиток розладів сприйняття, гіповітамінозів (особливо у весняний період), дисгармонічних змін біохімічних процесів в організмі, зокрема провокувати порушення жирно кислотного спектра.

Така ситуація зумовлює необхідність ретельного вивчення динаміки стану здоров’я дітей молодших класів, їх медико-біологічних та соціальних особливостей, дослідження дії основних факторів виникнення шкільної дезадаптації і, на основі аналізу отриманої об’єктивної інформації, розробки та впровадження комплексу ефективних профілактично-оздоровчих заходів.

Використання засобів на основі вітамінів і поліненасичених жирних кислот може поліпшити адаптацію до навчання у школі (М.С. Яцула, 2007).

Як показують результати досліджень останніх років, поліненасичені жирні кислоти (ПНЖК) є есенційним фактором харчування, задіяним у формуванні мембран клітин головного мозку, зорового аналізатора і біологічних мембран інших органів і тканин ( B. Koletzko et al., 2001).

Омега-3 ПНЖК – суттєво важливий нутрієнт, без якого неможлива підтримка нормальних фізіологічних процесів, – відіграють важливу роль у нейрогенезі, нейротрансмісії, нейропротекції, захисті від окислювального стресу, критичну для розвитку мозку та інтелекту, особливо у внутрішньоутробному періоді та ранньому дитячому віці (О.А. Громова та співавт., 2009; S.M. Innis, 2007).

Нормальний вміст ПНЖК у дітей шкільного віку необхідний для підтримки діяльності нервової системи, когнітивних здібностей дітей. При порушенні вмісту ПНЖК можливі порушення сприйняття навчального матеріалу, що потім відіб’ється на якості його засвоєння. Тому сьогодні актуальним є визначення у дітей, що розпочали навчання у середній школі, стану когнітивних функцій і жирнокислотного спектра (зручним неінвазивним методом – у слині), аналіз цих показників упродовж року та за необхідності – розробка методів корекції.

Мета роботи: оцінка когнітивних функцій та жирно-кислотного спектра слини у дітей першого року навчання у школі та корекція виявлених порушень.

Матеріали і методи дослідження

Дослідження було проведено за участю 30 школярів перших класів віком 6-7 років (16 хлопчиків і 14 дівчаток однієї зі шкіл Солом’янського району м. Києва) у поліклініці Солом’янського району та у Дитячій клінічній лікарні № 5 (для більш детального обстеження) в кінці навчального року (квітень-травень 2012 р.).

Під час спостереження всім дітям було проведено загальне клінічне обстеження, яке включало огляд, вимірювання артеріального тиску, проведення проби Руф’є; за необхідності призначали загальний аналіз крові. 5 дітей проходили поглиблене обстеження в лікарні із застосуванням загальноклінічних та біохімічних методів, ультразвукового дослідження органів черевної порожнини, ЕКГ, холтер-ЕКГ.

Для деталізації скарг проводили опитування батьків за анкетою, розробленою для виконання поставлених завдань. Анкета включала питання щодо самопочуття дітей на початку та в кінці обстеження: скарги на погіршення сну, підвищену втомлюваність, головний біль, слабкість, підвищ-ну збудливість, плаксивість, дратівливість, погіршення пам’яті та уваги.

Дослідження когнітивних функцій проводили за допомогою таких методів (Альманах психологических тестов, 1995):

  • коректурна проба (тест Бурдона – дослідження стійкості, об’єму, концентрації та темпу уваги);
  • метод Лур’є (дослідження короткострокової [пам’ять-1 і пам’ять-2] та довгострокової [пам’ять-3] слухової пам’яті);
  • тест Кеттелла (СF 2A; визначення коефіцієнта інтелекту [IQ]).

Ступінь концентрації та стійкості уваги вивчали, проводячи коректурну пробу (тест Бурдона). Для тесту використовували бланки з рядами літер, у яких слід було викреслити (підкреслити) певну задану букву (5 спроб по 60 с). Оцінювали вказані вище параметри.

Концентрацію уваги (К) визначали за формулою:

К = с х с/n

де с – кількість рядків; n – кількість помилок; К вважали зниженою при значенні < 88.

Стійкість уваги (S) оцінювали за швидкістю виконання, визначаючи за формулою:

S = 0,5 N-2,8n/300

де N – кількість знаків за 300 с; n – кількість помилок; S вважали зниженою при значеннях S < 1,4.

Темп виконання (Т) визначали за формулою:

Т = N/t

де N – кількість знаків за 300 с, t – час; Т вважали зниженим при показниках < 2,8.

Об’єм уваги (V) дорівнював значенню N (кількість знаків за 300 с) і вважався зменшеним при показниках V < 850.

Довгострокову пам’ять оцінювали за допомогою тесту заучування 10 слів за методикою А.Р. Лур’є.

Кількість слів, що діти відтворювали 30 хв потому, характеризує довгострокову пам’ять; її вважають достатньою, якщо слів не менше 4-5.

Інтелектуальні здібності оцінювали за коефіцієнтом ІQ (тест Р. Кеттелла) і вважали низькими при його значеннях < 90, середніми при 90-110 і високими при > 110.

Жирнокислотний спектр ліпідів слини визначали за методом газової хроматографії, принцип якого полягає в екстракції ліпідів, гідролізі та метилюванні ліпідних компонентів і визначенні спектра ЖК ліпідів. Слину збирали вранці натщесерце після полоскання ротової порожнини ізотонічним розчином. Газохроматографічний аналіз спектрів ЖК ліпідів здійснювали на газовому хроматографі серії «Цвет-500» в ізометричному режимі з полум’яно-іонізаційним детектором. У ліпідному комплексі слини було ідентифіковано шість найбільш «інформативних» ЖК:

  • насичені: С16:0 (пальмітинова), С18:0 (стеаринова);
  • мононенасичена: С18:1 (олеїнова);
  • поліненасичені: С18:2 (лінолева), С18:3 (ліноленова), С20:4 (арахідонова).

Хроматографічні піки ЖК ідентифікували шляхом порівняння їхніх характеристик із відповідними піками стандартної суміші ЖК.

Кількісну оцінку спектра ЖК ліпідів ротової порожнини проводили за методом нормування площ піків метильованих похідних ЖК та визначення часток (у відсотках) насичених (НЖК), ненасичених (ННЖК) та поліненасичених (ПНЖК) жирних кислот (О.В. Савичук, Т.С. Брюзгіна, 2003; И.В. Гри-горьев, А.А. Чиркин, 1998).

У 30 дітей були виявлені порушення когнітивних функцій різного ступеня; у 22 дітей – зміни ліпідного спектра слини. Останні становили групу пацієнтів, яким призначили вживання дієтичної добавки Смарт Омега для дітей (реєстраційне посвідчення МОЗ України № 05.03.02 -03/37571 від 15.04.2011 до 04.04.2016) у вікових дозах протягом 30 діб, після чого проводили повторне анкетування батьків щодо скарг дітей, повторне дослідження когнітивних функцій і вмісту ПНЖК у слині.

Під час спостереження діти не страждали на гострі захворювання, а хронічні захворювання (дискінезія жовчовивідних шляхів, хронічний тонзиліт) були у стадії ремісії.

Кожна капсула Смарт Омега для дітей містить:

  • 285,0 мг риб’ячого жиру (у складі якого 18% ейкозапентаєнової кислоти, 12% докозагексаєнової кислоти);
  • 500 МО вітаміну А;
  • 3,8 мг вітаміну С;
  • 120 МО вітаміну D3.

Результати та їх обговорення

Проведено детальне вивчення впливу терапії капсулами Смарт Омега для дітей на клінічну картину, когнітивні функції та жирнокислотний спектр слини пацієнтів.

За результатами детального аналізу анкет, заповнених батьками, та даних щодо самопочуття дітей на початку обстеження встановлено, що тільки 22,72% дітей не мали скарг на його погіршення.

Результати обстеження та порівняння з вихідним статусом клінічних симптомів та когнітивних функцій представлено в таблицях 1 і 2.

За даними таблиці 1, до лікування частіше виявлялися такі скарги: на головний біль – у 68,18% (15 дітей), погіршення сну – у 12 дітей (54,5% ), дратливість – у 10 (45,45%), плаксивість – у 7 (31,8%). Інші симптоми траплялися рідше: слабкість – у 3 дітей (13,6%), швидка втомлюваність – у 7 (31,8%), зниження пам’яті – у 2 (9,09%). При повторному обстеженні показники самопочуття поліпшилися у 12 дітей (54,5%), тобто під впливом терапії комплексом ПНЖК і вітамінів скарги вегетативного та астенічного характеру значно зменшилися. Так, сон поліпшився у 5 дітей (22,72%), підвищена втомлюваність зникла у 4 (18,18%), головний біль – у 4 (18,18%), підвищена збудливість – у 3 (13,6%), плаксивість – у 5 (22,72%) обстежуваних. Спостерігалося поліпшення пам’яті у 1 дитини (4,54%), уваги – у 6 (27,27%).

Оцінку когнітивних функцій проведено в 22 дітей (див. таблицю 2).

Таким чином, показники довгострокової пам’яті та показники уваги (стійкість концентрації, об’єм та темп виконання) після лікування поліпшилися, показники інтелекту залишилися сталими.

Оцінка ступеня вираженості показників довгострокової пам’яті та уваги дітей першого року навчання до та після лікування приведена у таблиці  3.

Як видно з таблиці 3, показники довгострокової пам’яті та уваги після лікування мали тенденцію до поліпшення; об’єм уваги та концентрація уваги поліпшилися статистично достовірно.

Примітка: * р < 0,05.

Результати оцінки жирнокислотного спектра слини на початку обстеження та після лікування наведено в таблиці 4.

Таким чином, як видно з таблиці 4, у ліпідному спектрі слини до призначення лікування спостерігався дисбаланс показників, зокрема знижений вміст ПНЖК, було порушене співвідношення насичених та ненасичених ЖК, що є прямим показанням до застосування добавок на основі поліненасичених ЖК, зокрема капсул Смарт Омега для дітей у вікових дозах.

Після терапії вміст ненасичених ЖК достовірно збільшився, співвідношення вмісту насичених та ненасичених ЖК наблизилося до вікової норми, також зросли показники вмісту окремих ненасичених жирних кислот (ліноленової та лінолевої), зокрема показник вмісту ліноленової кислоти підвищився більше ніж удвічі під впливом терапії, наблизившись до норми; знизилися показники вмісту насичених ЖК, таких як пальмітинова і стеаринова.

Висновки

1. У дітей першого року навчання у середній школі в кінці навчального року часто спостерігаються скарги астенічного характеру (порушення пам’яті, сну, уваги, слабкість, підвищена втомлюваність і т. д.), порушення когнітивних функцій.

2. При обстеженні ліпідного спектра слини спостерігався дисбаланс його складових, зокрема рівень ПНЖК був достовірно знижений.

3. Вживання капсул Смарт Омега для дітей у вікових дозах протягом місяця сприяло зниженню частоти скарг, поліпшенню окремих показників когнітивних функцій, підвищенню вмісту ПНЖК у слині. Отже, капсули Смарт Омега для дітей можуть бути рекомендовані з лікувально-профілактичною метою.

Література

1. Альманах психологических тестов / Под ред. С.А. Римский, Р.Р. Римский. – М.: КСП, 1995. – 240 с.

2. Григорьев И.В., Чиркин А.А. Роль биохимического исследования слюны в диагностике заболеваний // Клинич. лаб. диагностика. – 1998. – № 6. – С. 18-20.

3. Громова О.А., Торшин И.Ю., Сухих Г.Т., Баранов А.А., При-лепская В.Н., Тетруашвили Н.К., Уварова Е.В. Роли различных форм омега-3 ПНЖК в акушерстве и неонатологии. Публикация в рамках реализации национального проекта «Здоровье». – М., 2009. – 64 с.

4. Максименко С., Максименко К., Главник О. Адаптація дитини до школи – К.: Мікрос-СВС, 2003. – 110 с.

5. Макарова В.И., Дегтева Г.Н., Афанасенкова Н.В. и др. Подходы к сохранению здоровья детей в условиях интенсификации образовательного процесса // Российский педиатрический журнал. – 2000. – № 3. – С. 60-62.

6. Савичук О.В., Брюзгіна Т.С. Стан ліпідного метаболізму у ротовій порожнині при хронічному рецидивуючому афтозному стоматиті у дітей // Доповіді НАН України. – 2003. – № 5. – С. 183-185.

7. Яцула М.С. Особливості адаптації до шкільного навчання у дітей перших класів // Матеріали науково-практичної конференції «Медико-соціальні проблеми дитячого віку» – Тернопіль, 12-13 квітня 2007 р. – с. 156-157.

8. Яцула М.С., Няньковський С.Л. Синдром шкільної дезадаптації: актуальність проблеми у першокласників // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2008. – № 1. – С. 17-19.

9. Koletzko B., Agostoni C., Carlsson S. et al. Long chain polyunsaturated fatty acid (LC-PUFA) and perinatal development // Acta. Paediatr. Scand. – 2001. – № 90. – Р. 460-465.

10. Innis S.M. Dietary (n-3) fatty acids and brain development // J. Nutr. – 2007. – Apr; 137 (4). – Р. 855-9.

Поделиться в facebook
Поделиться в twitter
Поделиться в telegram
Поделиться в email

Читайте также

Обеспеченность организма детей дошкольного возраста длинноцепочечных полиненасыщенными жирными кислотами и возможности коррекции их дефицита

Л.В. Квашніна, д. мед. н., професор, керівник відділення медичних проблем здорової дитини та преморбідних станів ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і

Читать »

Жирно-кислотный спектр крови и пути коррекции его нарушений у детей раннего возраста с пищевой аллергией

О.Г. Шадрін, Г.А. Гайдучик ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України», м. Київ, Україна SOVREMENNAYA PEDIATRIYA.2016.1(73):111-115 Мета: дослідження жирно-кислотного

Читать »

Оставьте комментарий