Сосуды

Серцево-судинні порушення у дітей, які перехворіли на інфекцію COVID-19 в амбулаторних умовах

Л.В. Квашніна, І.М. Матвієнко, Т.Б. Ігнатова, О.М. Кравченко

ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ

Мета – дослідити стан серцево-судинної системи у дітей після перенесеної інфекції, зумовленої SARS-CoV-2.

Матеріали і методи. Групу дослідження становили 70 дітей віком 7-14 років без хронічної патології, які мали безсимптомний, легкий або помірний перебіг COVID-19 з лабораторним підтвердженням перенесеного захворювання. У групу порівняння увійшли 30 дітей аналогічного віку, які не хворіли. Стан серцево-судинної системи оцінювали шляхом проведення електрокардіографії у спокої та після фізичного навантаження. Структурні аномалії та порушення функції серцево-судинної системи досліджувались шляхом проведення ехокардіографії. Статистичну обробку одержаних даних проводили за допомогою прикладного пакету програм Statistica 10.0 for Windows методом варіаційної статистики.

Результати.  У  38,6% (27 дітей) виявлені порушення серцевого ритму, функції провідності та збудливості, у 11,4% (8 дітей) зафіксовано погіршення процесів реполяризації у вигляді метаболічних порушень. Більш ніж у половини дітей було поєднання визначених розладів. Результати оцінки реакції серцево-судинної системи на навантаження виявили гіпоергічну реакцію у 42,8% (30 дітей) у вигляді збільшення частоти серцевих скорочень (ЧСС) в межах 0-19%, що свідчить про недостатність реакції серцево-судинної системи (ССС) на фізичне навантаження; гіперергічну реакцію – у  24,3% (17 дітей) у вигляді збільшення ЧСС на 40-80%. І лише у 32,9% (23 дитини) була нормальна реакція ССС на фізичне навантаження із збільшенням ЧСС на 20-30%. У групі порівняння спостерігалися: нормальна реакція у 70,0% (21 дітей), гіпоергічний тип реагування ССС – у 20,0 % (6 дітей),  гіперергічний тип – у 10,0 % (3 дитини).

Висновки. Перенесена інфекція COVID-19 призводить до погіршення реакції серцево-судинної системи. У більшості пацієнтів дитячого віку ураження серцево-судинної системи після  SARS-CoV-2 проявляються у вигляді субклінічних змін, які виявляються під час інструментальних досліджень. Застосування  таких неінвазивних  методів, як ЕКГ і ЕхоКГ, допомагає діагностувати ураження серцево-судинної системи, а також виявити ті зміни з боку серцево-судинної системи, які можуть мати важливе прогностичне значення щодо несприятливого  перебігу захворювання у дітей, які перенесли інфекцію SARS-CoV-2. У зв’язку з цим в практику педіатра та лікаря загальної практики – сімейної медицини необхідно ввести обов’язкове проведення електрокардіографії (ЕКГ) у дітей до та після проби навантаження для раннього виявлення порушень ССС. За необхідності обґрунтовується призначення ехокардіогафії (ЕхоКГ) і холтерівське моніторування АТ й ЕКГ.  

Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації “Етичні принципи медичних досліджень за участю людини як об’єкта дослідження”.

Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Ключові слова: діти, серцево-судинна система, COVID-19, порушення серцевого ритму, порушення серцевої провідності.

Вступ

Доведено, що неінфекційні захворювання (НІЗ), до яких належить ураження серцево-судинної системи, забирають щорічно життя щонайменше 400 тисяч українців  (за даними Круглого столу Верховної Ради України від 10 червня 2019 року). Такі захворювання та стани, як коронавірусна інфекція, стреси, погіршення соціально-економічного рівня в країні, низький рівень безпеки існування збільшують ризик зростання частоти розвитку та погіршення перебігу НІЗ.

За даними літератури відомо, що приблизно 10-15 % дітей, які перехворіли на COVID-19, мають тривалі клінічні симптоми незалежно від початкової тяжкості перебігу захворювання [17]. У 2021 р. науковою спільнотою був запропонований термін Long Covid, який визначався  як «сукупність симптомів, що розвиваються під час та після підтвердженого або ймовірного випадку COVID-19 та тривають більше 28 днів». Додатково наголошувалося, що відсутність антитіл до SARS-CoV-2 не може бути індикатором відсутності цього стану [5]. Тоді ж група експертів остаточно визначили термін Post-COVID (що фактично є синонімом терміну Long-COVID) як «стан, що розвивається в осіб з анамнезом ймовірної або підтвердженої інфекції, яка спричинена SARS-CoV-2, як правило, протягом 3 міс. з моменту дебюту COVID-19 та характеризується наявністю симптомів протягом не менш як 2 міс. та неможливістю їх пояснення альтернативним діагнозом» [1].

Наразі відомо понад 200 симптомів, які пов’язані з Long-COVID. Вони відображають ураження дихальної, серцево-судинної, нервової, репродуктивної, сечовидільної, опорно-рухової, травної, імунної (у т. ч. автоімунні захворювання) систем, органу зору, ЛОР органів, шкіри, розлади психіки, а також такі загальні прояви, як слабість, втомлюваність та ін. За даними, отриманими протягом тривалих когортних досліджень, найчастішими (>85% респондентів) були ураження серцево-судинної, нервової, дихальної систем, опорно рухового апарату, шлунково-кишкові розлади та психічні порушення, такі як когнітивна дисфункція, сенсомоторні та емоційні розлади. Найбільш виснажливими симптомами респонденти визначали втомлюваність, порушення дихання та когнітивну дисфункцію [6]. Через 12 міс. після інфікування найчастіше визначаються майже 60 симптомів, пов’язаних з порушенням функції органів і систем, що перераховані вище.

Слід зазначити, що порушення з боку серцево-судинної системи є досить поширеними ускладненнями в загальній популяції дітей і під впливом коронавірусної інфекції можуть посилюватись. Варто звернути увагу, що близько 30 % дітей мають підвищені рівні артеріального тиску (АТ) (вище 95‰), що разом з іншими факторами підвищує ризик розвитку в них метаболічного синдрому в майбутньому і обумовлює необхідність проведення регулярних обстежень. Порушення з боку серця достатньо добре діагностуються за допомогою електрокардіографії (ЕКГ) та ехокардіографії (ЕхоКГ), а в деяких випадках доцільним є проведення досліджень за допомогою МРТ або КТ [8].  Зміни в серцевій діяльності після COVID-19, виявлені за допомогою ЕКГ, свідчать про синусову тахіаритмію, інверсію Т-зубця, аномалію  ST – сегменту; відхилення вправо верхівки серця; подовження скоригованого QT-інтервалу; різноманітні аритмії і порушення провідності, навіть зупинку серця [13; 3]. Додатково до тахікардії у підлітків може розвинутись брадикардія [7]. До речі, в настанові AHA Statement від 2022 року підкреслено, що порушення ритму серця в більшості випадків є станом, який не потребує будь-якого медикаментозного лікування і з часом зникає самостійно.

На ЕхоКГ було виявлено певні серйозні структурні та функціональні аномалії, такі як: дисфункція шлуночків; дисфункція клапанного апарату; дилатації, аневризми і ектазії коронарних артерій; дилатація камер серця та перикардіальний випіт. Отже, найпоширенішими діагностичними знахідками, за даними ехокардіографії, були дисфункція міокарда, частота виявлення якої, за даними різних авторів, становить 30-100% випадків. Різноманітні аномалії коронарних судин виявляють у 9-75% випадків у дітей, які перехворіли на MIS-синдром [18; 16; 4].

За даними більшості професійних спільнот, ЕхоКГ є основним інструментальним методом дослідження для визначення різних структурних або клапанних аномалій серця з оцінкою їх функції [9]. Однак чутливість ЕКГ та ЕхоКГ у діагностиці міокардіальних розладів внаслідок COVID-19 є достовірно нижчою, ніж МРТ: дослідження показали, що лонгітудинальна деформація лівого шлуночка, виявлена на МРТ-дослідженні,  корелює з набряком міокарду [9].

Ретроспективне дослідження [19], проведене на базі Національного медичного університету імені О.О. Богомольця в когорті 195 дітей віком 15-18 років, які перенесли COVID-19 і яким було проведене дослідження серцевої діяльності з використанням методів ЕКГ та ЕхоКГ, виявило, що найбільш поширеними змінами з боку серця були порушення ритму (синусова тахікардія (20,8%), брадикардія (11,9%), синусова аритмія (7,9%)), порушення шлуночкової провідності (25,7%), відхилення електричної осі серця (10,9%) та реполяризаційні порушення (31,7%). Під час проведення ЕхоКГ дослідники виявили структурні порушення у вигляді гіпертрофії міокарда у 3,1%, дилатації камер серця — у 2,0%, перикардіальний випіт — у 9,2%. Також було виявлено: зниження скорочувальної функції лівого шлуночка (ЛШ) у 4,1% хворих, зниження серцевого викиду у 28,6% та підвищення загального периферичного опору у 41,8% пацієнтів [19]. Необхідно зауважити, що визначені порушення виявлені у дітей, які знаходились на стаціонарному лікуванні.

Мета дослідження:

оцінити стан серцево-судинної системи у дітей після перенесеної інфекції, зумовленої SARS-CoV-2.

Тип дослідження:

обсерваційне дослідження.

Критерії включення

У дослідження залучались діти віком 7-14 років без хронічної патології, які мали легкий або помірний перебіг інфекції COVID-19, лабораторне підтвердження перенесеного захворювання (позитивний ПЛР-тест або позитивні IgG/IgM через 3-4 місяці після інфекції, спричиненої вірусом SARS-Cov-2) та спостерігались в амбулаторних умовах. Групу порівняння становили діти аналогічного віку, які не хворіли на COVID-19 та не мали хронічної патології.

Матеріали та методи дослідження

Дослідження проведені під час амбулаторного спостереження дітей віком 7-14 років: 70 дітей, що перехворіли на COVID-19, та група порівняння із 30 дітей, які не хворіли на COVID-19.

Стан серцево-судинної системи дітей оцінювали шляхом проведення електрокардіографії у спокої та після фізичного навантаження. Тест на толерантність до фізичних навантажень, що відповідає можливостям дитини, складався з 30 присідань протягом 60 секунд. Тест на толерантність проводився під наглядом лікаря-педіатра, і відмова виконання оцінювалась як перевантаження. Після фізичного навантаження фіксувалась поява будь-яких клінічних симптомів, які не реєструвались до проведення проби, а також наявність змін на ЕКГ. За нормальну реакцію серцево-судинної системи на фізичне навантаження вважалось збільшення ЧСС на 20-30% з поступовим поверненням до вихідних показників через 10 хвилин, а також відсутність патологічних змін на ЕКГ та появи клінічних симптомів [10, 15, 20, 11, 12]. Також всім дітям проводилась ехокардіографія на апараті Mindrey DS80  за загальноприйнятою методологією.

Статистичну обробку одержаних даних проводили за допомогою прикладного пакету програм Statistica 10.0 for Windows методом варіаційної статистики. Для оцінювання достовірності різниць середніх величин розраховувався t-критерій Ст’юдента. Різниця між порівнювальними величинами вважалася достовірною при р < 0,05.

Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації “Етичні принципи медичних досліджень за участю людини як об’єкта дослідження”. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом Інституту. Усі дослідження у хворих проведено за згодою дітей та/або їхніх батьків.

Результати досліджень і їх обговорення.

При реєстрації ЕКГ у стані спокою в обстежених дітей, які перехворіли на COVID-19, були виявлені різноманітні порушення (таблиця 1): брадикардія (17,1 %), брадиаритмія (20 %), міграція водія ритму по передсердям (8,6 %), тахікардія (5,7 %), надшлуночкова екстрасистолія (5,7 %), синдром скороченого PQ (5,7 %), синдром ранньої реполяризації шлуночків (7,1 %), помірні порушення процесів реполяризації обмінного характеру (7,1 %), ЕКГ-ознаки вираженої ваготонії (8,6 %).

В групі порівняння при реєстрації ЕКГ було виявлено: брадиаритмія (16,7%), міграція водія ритму по передсердям (10%), синдром ранньої реполяризації шлуночків (10%), ЕКГ-ознаки ваготонії (10%).  У більш ніж половини дітей основної групи спостерігалась комбінація симптомів.

При порівнянні результатів обстеження в цих двох групах дітей виявлені розбіжності. Такі прояви, як тахікардія, порушення процесів реполяризації обмінного характеру, ектопічний нижньопередсердний ритм, шлуночкова екстрасистолія та синдром Махейма не спостерігались у дітей групи порівняння.

На сьогодні вже достовірно відомо, що у людей, які перехворіли на COVID-19, виникає порушення толерантності до фізичного навантаження [14, 10]. Результати наукового огляду свідчать про те, що COVID-19 достовірно знижує мобільність та фізичну активність і, навпаки, підвищує частоту малорухливого способу життя.

При дослідженні було використано фізичне навантаження як фізіологічний стрес, що сприяє виявленню тих порушень з боку серцево-судинної системи, які не можна зареєструвати у дитини в стані спокою. Тобто в дослідженні використовувалось навантаження для оцінки адаптивних та резервних можливостей функції системи кровообігу дитини, а також для диференціальної діагностики функціональних та органічних порушень ССС. Відомо, що після проведення проб з навантаженням зміни, що були виявлені в стані спокою, на ЕКГ не спостерігаються або їхня частота значно знижується. І тому відсоток дітей в групі порівняння після навантаження достовірно більший.

Таблиця 1 – Порушення, виявлені на електрокардіографії у стані спокою та після навантаження у дітей, які перенесли інфекцію COVID-19, %

Симптоми у дітей з COVID-19 і без COVID-19
Симптом Діти, які перенесли інфекцію COVID-19 (n=70) Діти, які не хворіли на COVID-19 (n=30)
Значення показнику у стані спокою Після фізичного навантаження Значення показнику у стані спокою Після фізичного навантаження
Брадикардія 17,1 5,7 16,7 10,0
Брадиаритмія 20,0 20,0 10,0 6,7
Тахікардія 5,7 15,7 0 0
Міграція водія ритму по передсердя 8,6 8,6 10,0 0
Синдром скороченого PQ 5,7 8,6 6,7 10,0
Надшлуночкова екстрасистолія, поодинокі 5,7 58,6 (при збільшенні частоти екстрасистол) 10,0 10,0
Синдром ранньої реполяризації шлуночків 5,7 5,7 10,0 10,0
Помірні порушення процесів реполяризації обмінного характеру 5,7 11,4 0 0
Ознаки вираженої ваготонії 8,6 21,4 10 6,7
Ектопічний нижньопередсердний ритм 0 2,9 0 0
Екстрасистолія шлуночкова 0 5,7 (поодинокі екстрасистоли) 0 0
Синдром Махейма 0 2,9 0 0
Не виявлено порушень 17,2 7,1 33,3 46,6

Після проведення проби з фізичним навантаженням у 15,7 % реєструвалась синусова тахікардія, у 5,7 % – синусова брадикардія, при цьому відновлення ритму серця в них тривало довше 10 хвилин (на 18-20 хвилинах). У 2,9% дітей після фізичного навантаження з’явився ектопічний нижньопередсердний ритм і у такої ж кількості дітей було зареєстровано прискорення проведення синусового імпульсу у вигляді синдрому Махейма, тобто передчасного збудження шлуночків (синдром преекзитації шлуночків). Ця патологія належить до групи електрофізіологічних феноменів, які характеризуються передчасною деполяризацією шлуночків, і як наслідок – їхнім передчасним скороченням. У 5,7% після фізичного навантаження з’явилися поодинокі шлуночкові екстрасистоли, тоді як кількість дітей з поодинокими надшлуночковими екстрасистолами значно збільшилась (5,7% та 58,6% відповідно) при збільшенні частоти екстрасистол.  

Отже, у 88,2% дітей, які перехворіли на COVID-19, виявлені зміни серцевого ритму, функції провідності, збудливості та погіршення процесів реполяризіції у вигляді метаболічних порушень.

У групі порівняння погіршення функціонального стану ССС після навантаження не спостерігалось. Натомість дослідження продемонструвало адекватну адаптивну реакцію у вигляді зменшення частоти брадикардії і брадиаритмії та ознак вираженої ваготонії.

Оцінювання реакції серцево-судинної системи на навантаження виявило такі особливості в когорті перехворілих на COVID-19 дітей: у 42,8 % реєструвалась гіпоергічна реакція (збільшення ЧСС в межах 0-19 %, що свідчить про недостатність реакції ССС на фізичне навантаження); у 24,3% була гіперергічна реакція (ЧСС збільшувалась на 40-80% після фізичного навантаження), і лише у 32,9 % зафіксована характерна нормальна реакція ССС на фізичне навантаження зі збільшенням ЧСС на 20-30%.

У групі порівняння спостерігалося: нормальна реакція ССС у 70,0% (21 дитина), гіпоергічний тип реагування – у 20,0 % (6 дітей) та гіперергічний тип – у 10,0 % (3 дитини).

При проведені ехокардіографії у більшості дітей, які перенесли інфекцію COVID-19, спостерігались малі аномалії розвитку серця (МАРС): додаткова хорда в порожнині лівого шлуночка у 71,3 % дітей, пролапс передньої стулки мітрального клапана (МК) І ступеня з мінімальною недостатністю І ступеня у 23,4% дітей та недостатністю ІІ ступеня у 1,0% дітей, подовження хордальних нитей передньої стулки мітрального клапана у 7,4 % дітей та недостатність трикуспідального клапана (ТК)  І ступеня у 5,3 % дітей, недостатність легеневого клапана (ЛК) І-ІІ ст. у 2,1 % дітей, недостатність аортального клапана (АК) І ст. у 1,0% дітей. У 4,3 % дітей шкільного віку було виявлено функціонуюче відкрите овальне вікно, у 1,0% дітей – два мінімальні дефекти міжпередсердної перетинки без порушення гемодинаміки; аневризму міжпередсердньої перетинки без дефекту та порушень гемодинаміки у 2,9% дітей, функціональний двостулковий АК у 1% дітей. Ущільнення стулок МК виявлено у 1,0% дітей. У групі порівняння було виявлено: додаткову хорду в порожнині лівого шлуночка (56,8 % дітей), подовження хордальних нитей передньої стулки мітрального клапана (6,8 % дітей).

Для корекції виявлених порушень ССС у дітей рекомендований комплекс препаратів, який довів свою ефективність на основі проведення багаторічних досліджень: а) “Кратал для дітей”, розроблений ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» (містить: 21,5 мг густого екстракту плодів глоду, 43,5 мг густого екстракту кропиви собачої та 433,5 мг таурину), по 1 таблетці тричі на добу за 20 хвилин до прийому їжі, б) “Квертин” по 40 мг двічі на день за 30 хвилин до прийому їжі, в) «Смарт омега для дітей» (риб’ячий жир – 285 мг, який містить омега-3 ПНЖК (ейкозапентаєнова 18% (51,3 мг) і докозагексаєнова 12,0% (34,2 мг), вітамін А – 500 МЕ, вітамін С – 3,8 мг, вітамін D3 – 120 МО) у дозах, що відповідають віковим категоріям. Курс лікування становив 2 місяці. Враховуючи тривалість виявлених порушень може виникати необхідність повторних курсів корекції через 2-3 місяці [10, 11, 13].

Вибір комплексу препаратів пов’язаний з різноманітними кардіопротекторними властивостями метаболічного впливу: стимуляція енергоутворення, протиоксидантна, протирадикальна активність, спрямовані на корекцію наслідків пошкоджувальної дії тривалого оксидантного стресу та його наслідків.

Висновки

Перенесена інфекція COVID-19 призводить до погіршення реакції серцево-судинної системи, навіть якщо патологічний інфекційний процес має легкий або помірний перебіг і дитина лікується в амбулаторних умовах. У більшості пацієнтів дитячого віку ураження серцево-судинної системи після SARS-CoV-2 проявляються у вигляді субклінічних змін, які виявляють під час інструментальних досліджень.

У дітей 7-14 років були діагностовані певні порушення з боку серцево-судинної системи, розвиток яких можна пов’язати з перенесеною хворобою, а саме: ектопічний нижньопередсердний ритм, шлуночкова екстрасистолія, синдром передчасного збудження шлуночків (синдром Махейма), посилення порушення обмінних процесів міокарда  порівняно з відсутністю реєстрації цих порушень у дітей з групи порівняння.

Застосування таких неінвазивних  методів, як ЕКГ і ЕхоКГ, допомагає виявити ураження серцево-судинної системи, а також ті зміни з боку серцево-судинної системи, які можуть мати важливе прогностичне значення щодо несприятливого  перебігу захворювання у дітей, які перенесли інфекцію SARS-CoV-2.

У практику педіатра та лікаря загальної практики – сімейної медицини необхідно ввести дітям, які перенесли інфекцію COVID-19, обов’язкове проведення електрокардіографії до та після проби з фізичним навантаженням і ехокардіогафії для раннього виявлення порушень ССС. За необхідності обґрунтовується проведення холтерівського моніторування АТ й ЧСС.

Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів

Список літератури

  1. A clinical case definition of post COVID-19 condition by a Delphi consensus, 6 October 2021. (n.d.). World Health Organization (WHO). https://www.who.int/publications/i/item/WHO-2019-nCoV/Post_COVID 19_condition-Clinical_case_definition-2021.1
  2. Ambrosino P, Molino A, Calcaterra I, et al. Clinical assessment of endothelial function in convalescent covid-19 patients undergoing multidisciplinary pulmonary rehabilitation. Biomedicines. 2021;9(6). https://doi.org/10.3390/biomedicines9060614.;
  3. Ciccarelli G.P., Bruzzese E., Asile G., Vassallo E., Pierri L., De Lucia V., Guarino A., Lo Vecchio A. Bradycardia associated with Multisystem Inflammatory Syndrome in Children with COVID-19: A case series. Eur. Heart J. Case Rep. 2021;14:ytab405. doi: 10.1093/ehjcr/ytab405. [PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar
  4. Das B.B., Akam-Venkata J., Abdulkarim M., Hussain T. Parametric Mapping Cardiac Magnetic Resonance Imaging for the Diagnosis of Myocarditis in Children in the Era of COVID-19 and MIS-C. Children. 2022;9:1061. doi: 10.3390/children9071061. [PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]
  5. Davis, H. E., Assaf, G. S., McCorkell, L., Wei, H., Low, R. J., Re’em, Y., Redfield, S., Austin, J. P., & Akrami, A. Characterizing long COVID in an international cohort: 7 months of symptoms and their impact. 2021. EClinicalMedicine, 38, 101019. https://doi.org/10.1016/j.eclinm.2021.101019
  6. Davis, H. E., Assaf, G. S., McCorkell, L., Wei, H., Low, R. J., Re’em, Y., Redfield, S., Austin, J. P., & Akrami, A. Characterizing long COVID in an international cohort: 7 months of symptoms and their impact. 2021. EClinicalMedicine, 38, 101019. https://doi.org/10.1016/j.eclinm.2021.101019
  7. Henderson L.A., Canna S.W., Friedman K.G., Gorelik M., Lapidus S.K., Bassiri H., Behrens E.M., Kernan K.F., Schulert G.S., Seo P., et al. American College of Rheumatology Clinical Guidance for Multisystem Inflammatory Syndrome in Children Associated With SARS-CoV-2 and Hyperinflammation in Pediatric COVID-19: Version 2. Arthritis Rheumatol. 2021;73:e13–e29. doi: 10.1002/art.41616. [PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]
  8. Joshi K., Kaplan D., Bakar A., Jennings J.F., Hayes D.A., Mahajan S., Misra N., Mitchell E., Sweberg T.M., Taylor M.D., et al. Cardiac Dysfunction and Shock in Pediatric Patients with COVID-19. JACC Case Rep. 2020;2:1267–1270. doi: 10.1016/j.jaccas.2020.05.082. [PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar
  9. Kelle S., Bucciarelli-Ducci C., Judd R.M., Kwong R.Y., Simonetti O., Plein S., Raimondi F., Weinsaft J.W., Wong T.C., Carr J. Society for Cardiovascular Magnetic Resonance (SCMR) recommended CMR protocols for scanning patients with active or convalescent phase COVID-19 infection. J. Cardiovasc. Magn. Reson. 2020;22:61. doi: 10.1186/s12968-020-00656
  10. Kvashnina L.V., Ihnatova T.B. Profilaktyka porushen endotelialnoi dysfunktsii u ditei u period perekhodu vid zdorovia do syndromu vehetatyvnoi dysfunktsii. Sovremennaia pedyatryia.-2015.-№5 (77).-S.16-24 [Квашніна Л.В., Ігнатова Т.Б. Профілактика порушень ендотеліальної дисфункції у дітей у період переходу від здоров’я до синдрому вегетативної дисфункції.  Современная педиатрия.-2015.-№5 (77).-С.16-24]
  11. Kvashnina L.V., Ihnatova T.B. Stan endotelialnoi funktsii u zdorovykh ditei molodshoho shkilnoho viku za danymy trypleksnoho ultrazvukovoho doslidzhennia. Sovremennaia pedyatryia. 2015; 8: 54 -56. [Квашніна Л.В., Ігнатова Т.Б. Стан ендотеліальної функції у здорових дітей молодшого шкільного віку за даними триплексного ультразвукового дослідження. Современная педиатрия. 2015; 8: 54 -56;
  12. Kvashnina L.V., Ihnatova T.B. Stan endotelialnoi funktsii u zdorovykh ditei molodshoho shkilnoho viku za danymy biokhimichnoho metodu doslidzhennia. Perynatolohyia y pedyatryia.-2016.-№4 (68).-S.86-88. [Квашніна Л.В., Ігнатова Т.Б. Стан ендотеліальної функції у здорових дітей молодшого шкільного віку за даними біохімічного методу дослідження. Перинатология и педиатрия.-2016.-№4 (68).-С.86-88.]
  13. Kvashnina L.V., Maidan I.S., Ihnatova T.B. Svoiechasna korektsiia porushen vehetatyvnoho homeostazu – profilaktyka rozvytku arterialnoi hipertenzii u ditei. Sovremennaia pedyatryia.2019; 1 (97):102-10 [Квашніна Л.В., Майдан І.С., Ігнатова Т.Б. Своєчасна корекція порушень вегетативного гомеостазу – профілактика розвитку артеріальної гіпертензії у дітей. Современная педиатрия.2019; 1 (97):102-10.] http://sp.med-expert.com.ua/article/view/SP.2019.97.102/176089
  14. Liu P.P., Blet A., Smyth D., Li H. The Science Underlying COVID-19: Implications for the Cardiovascular System. Circulation. 2020;142:68–78. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.120.047549. [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar] 
  15. Mincer O.P., Potyazgenko M.M., Nevoyt G.V. . Korotky zapys variabelnosty rytmu sertca v klinitchnomu obstezgenny pacientiv. Navchalny posibnik Kiev-Poltava, 2022. 151 storinka [Мінцер О.П., Потяженко М.М., Невойт Г.В. Короткий запис варіабельности рітму серця в клінічному обстеженні пацієнтів. Навчальний посібник Київ – Полтава. 2022; 151 стор]
  16. Sagaydachniy АА. (2018, Sep). Reactive hyperemia test: methods of analysis, mechanisms of reaction and prospects. Regional Blood Circulation and Microcirculation. doi: 10.24884/1682-6655-2018-17-3-5-22.
  17. Son M.B.F., Murray N., Friedman K., Young C.C., Newhams M.M., Feldstein L.R., Loftis L.L., Tarquinio K.M., Singh A.R., Heidemann S.M., et al. Multisystem Inflammatory Syndrome in Children-Initial Therapy and Outcomes. N. Engl. J. Med. 2021;385:23–34. doi: 10.1056/NEJMoa2102605. [PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]
  18. Varga Z., Flammer A., Steiger P. et al. Endothelial cell infection and endotheliitis in COVID-19. The Lancet. 2020; 395 (2): 1417-1418
  19. Yasuhara J., Watanabe K., Takagi H., Sumitomo N., Kuno T. COVID-19 and multisystem inflammatory syndrome in children: A systematic review and meta-analysis. Pediatr. Pulmonol. 2021;56:837–848. doi: 10.1002/ppul.25245. [PMC free article] [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]
  20. Yevtushenko V.V., Seriakova I.Yu., Kramarov S.O., Kyrytsia N.S., Shadrin V.O., Voronov O.O. Natsionalnyi medychnyi universytet imeni O.O. Bohomoltsia, m. Kyiv, Ukraina Kardiovaskuliarni porushennia u ditei z COVID-19. Child`s Health. 2023;18(5):352-361. [Євтушенко В.В., Серякова І.Ю., Крамарьов С.О., Кириця Н.С., Шадрін В.О., Воронов О.О. Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна Кардіоваскулярні порушення  у дітей з COVID-19. Child`s Health. 2023;18(5):352-361]doi: 10.22141/2224-0551.18.5.2023.1613
  21. Zvit pro NDR Instytutu pediatrii, akusherstva i hinekolohii NAMN Ukrainy. (2019). 1; 1-57. [Звіт про НДР Інституту педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України. (2019). 1; 1-57].

Відомості про авторів

Квашніна Людмила Вікторівна – д.мед.н., проф., зав. науково-практичної групи стрес-асоційованих розладів та преморбідних станів у дітей ДУ ”ІПАГ ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України”. Адреса: м. Київ, вул. П. Майбороди, 8. https://orcid.org/0000-0001-7826-4880.

Матвієнко Ірина Миколаївна – к.мед.н., ст.н.с. науково-практичної групи стрес-асоційованих розладів та преморбідних станів у дітей ДУ ”ІПАГ ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України”. Адреса: м. Київ, вул. П. Майбороди, 8. https://orcid.org/0000-0002-0031-9957.

Ігнатова Тетяна Борисівна – к.мед.н., ст.н.с. науково-практичної групи стрес-асоційованих розладів та преморбідних станів у дітей ДУ ”ІПАГ ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України”. Адреса: м. Київ, вул. П. Майбороди, 8. https://orcid.org/0000-0002-1052-0275.

Кравченко Олена Миколаївна – лаборант І кат. науково-практичної групи стрес-асоційованих розладів та преморбідних станів у дітей ДУ ”ІПАГ ім. акад. О.М. Лук’янової НАМН України”. Адреса: м. Київ, вул. П. Майбороди, 8.

Логотип Дельта Медикел

Delta Medical Promotions AG
Швейцарія, 26, Оетенбахгассе, Цюріх, CH-8001

зворотний зв'язок
та відгук про продукт

Положення про захист персональних даних

Реклама дієтичних добавок Смарт Омега. Не є лікарськими засобами.

© Delta Medical Promotions AG
Хочете знижку? mail